Невеликий підсумок по Ростку

Невеликий підсумок по Ростку

Пише Роман Грищук:

По Ростку невеликий підсумок.

Зустріч з керівництвом акціонерного товариства буде після 27 липня, бо директор у відпустці.

Але сьогодні будівельники вже намагалися парканом обнести стадіон. Місцеві жителі цього не допустили.

Просто по фактам:

1. Цільове призначення ділянки ДК і стадіону "Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування для експлуатації та обслуговування Палацу культури". Ділянка в оренді. Що має статися з забудовою після завершення оренди?

2. Представник забудовника запевняв нас цілий вечір, що торговий центр будується саме для обслуговування Палацу культури. Гарна така реконструкція виходить.

3. ДАБІ спершу двічі відмовляє в дозволі на роботи Ростку. А потім на третій раз в тих самих проектах і документах ніяких порушень не знаходить. Знов таки зі слів представника забудовника "просто пояснив, що порушень немає".

4. Місто ніяк не реагує. В цьому мікрорайоні відкритої спортивної інфраструктури немає від слова зовсім. Якщо не рахувати маленький воркаут майданчик в Орлятку. Часом складно повірити, що мер Києва дійсно прийшов зі спорту.

5. Продовжуємо з юристами працювати в юридичному полі, поки жителі влаштовують акції протесту.

П.С. цікаво, а ями на цій дорозі залатають після графіті активістів?

Читайте далі

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Що робити, якщо орган місцевого самоврядування не підписує договір оренди землі: аналіз спору із Київською міською радою

В Україні оренда землі — звична практика. Часто мова йде про земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності, тобто належать місту або громаді. Передати таку землю в оренду може лише відповідна міська, сільська чи селищна рада. Але навіть після всіх погоджень трапляються випадки, коли відповідна рада просто не підписує договір. Що тоді робити?